За людськими мірками життя собак дуже коротке – близько 15–16 років. Через іншу будову тіла тварини розвиваються швидше. За такий короткий час вони проходять ті самі етапи розвитку, що й люди – від народження і дитинства (підсисного періоду) до глибокої старості. При цьому межі етапів досить умовні, оскільки швидкість дорослішання залежить від багатьох чинників.
Особливості дорослішання собак
Порода визначає тривалість життя собак, але лише частково. Більше значення має вага домашнього улюбленця. Представники однієї категорії, наприклад, тварини дрібних порід, живуть приблизно однакову кількість років. Але якщо порівнювати їх із великими, то останні живуть менше. Через великі розміри та вагу вони менше рухаються, швидше втомлюються, обмін речовин у них відбувається повільніше, тому життя лабрадорів і вівчарок, наприклад, коротше, ніж у мопсів і пекінесів.
Особливості дорослішання собак
Виходить, що шанси на довголіття у представників дрібних порід вищі, але і тут не все однозначно. Забезпечуючи собаці (незалежно від породи) повноцінне харчування та якісний догляд, її власник допомагає продовжити їй життя.
Хоча тривалість життя у всіх домашніх тварин різна, статевої зрілості вони досягають одночасно – до 1 року. Вік собаки за людськими мірками в цей час – 14-15 років, тобто підлітковий. Далі у кожної породи «таймер» життя працює по-різному: дрібні старіють повільніше, а великі – швидше. Так, до 16 років мопс, якби він був людиною, стає 80-річним дідусем, пойнтер – 87-річним, а лабрадор-ретривер – 100-102-річним старцем.
Навіщо потрібно знати, скільки років собаці
Швидкість розвитку собаки закладена генетично. Щоб створити для собаки комфортні умови проживання, власник має точно знати її вік.
Навіть новачкам відомо, що в різні періоди життя вимоги до харчування та утримання тварини дуже серйозно відрізняються:
- Цуценят годують 5-6 разів на день невеликими порціями, а дорослим собакам достатньо 2-разового харчування. Зменшення кількості порцій відбувається поступово і остаточно встановлюється приблизно до 7-12 місяців. Калорійність їжі також залежить від віку: старим собакам висококалорійний корм шкідливий, оскільки всі життєві процеси, включаючи обмін речовин, після 8 років сповільнюються.
- З 5 до 12 місяців харчування має бути збалансованим, а його енергетична цінність відповідати не лише віку, а й темпераменту та способу життя собаки. Це головні умови, щоб улюбленець правильно сформувався фізично та засвоїв усі соціальні навички.
- У перші місяці життя домашні улюбленці живуть у домашніх умовах. Приблизно з 3-4 місяців прогулянки на вулиці стають обов’язковою частиною щоденного режиму. Їхня тривалість варіюється від 1,5 до 3 годин залежно від породи (великим собакам потрібно гуляти довше, щоб «встигнути» витратити калорії, отримані з їжею). З віком фізична активність домашніх улюбленців згасає, відповідно і потреба в тривалих прогулянках знижується.
- План вакцинації, яка життєво необхідна породистим чотирилапим, орієнтований на певні етапи дорослішання собаки. Кожне щеплення прив’язане до віку, вираженого в місяцях. Порушення термінів вакцинації може призвести до незворотних наслідків для здоров’я улюбленця.
- Вік собаки за людськими мірками має важливе значення для спарювання домашніх улюбленців. Біологічно вони досягають статевої зрілості до 12 місяців, але оптимальним часом для появи потомства ветеринари вважають період з 2 до 6 років.
Методики визначення віку собаки
Ветеринари й біологи неодноразово намагалися створити формулу розрахунку віку собаки у співвідношенні з людським, але вона часто давала неточні результати. Уся справа в тому, що простий математичний розрахунок не враховує особливості розвитку тварин.
Математичний метод
Спочатку коефіцієнт «переваги» людини над собакою становив 7 років. Цю цифру отримали шляхом поділу середнього віку людей – 70 років, на середній вік домашніх улюбленців – 10-12 років. Виходило, що однорічна тварина за рівнем розвитку прирівнювалася до 7-річної дитини, а 2-річний пес – до 14-річного підлітка.
Чому ця формула невірна? До кінця першого року життя собаки фізіологічно здатні до розмноження, а організм людини досягає такого рівня розвитку лише до 14-15 років.
Теорія Лебо
Більш точний метод запропонував французький ветеринар А. Лебо. При визначенні віку собак порівнювалися не лише показники тривалості життя, а й особливості фізичного та психоемоційного розвитку домашніх тварин. Помилковість цієї теорії виявилася в тому, що, починаючи з 2 років, собаки, за думкою Лебо, кожен рік старіли на 4 «людських» роки, що не завжди відповідає дійсності. Така арифметика притаманна лише представникам дрібних порід:
| Вік собаки | Людський вік |
|---|---|
| 1 рік | 15 років |
| 2 роки | 24 роки |
| 3 роки | 28 років |
| 4 роки | 32 роки |
| … | +4 роки |
| 16 років | 80 років |
Французький ветеринар зробив свої висновки, базуючись на вивченні фізіології кількох сотень собак. Проте він не враховував їхні індивідуальні особливості та умови утримання, тоді як ці фактори істотно впливають не лише на тривалість життя домашніх улюбленців, а й на їхні розумові та фізичні здібності.
Закон Клайбера
Найближчим до істини виявився Макс Клайбер – швейцарський біохімік, який у своїй теорії спирався на закон метаболізму у тварин. Провівши численні досліди, він дійшов висновку, що великі тварини живуть довше.
Усе було б добре, але з собаками цей закон працює зовсім інакше. Сенбернари й лабрадори, всупереч метаболічному закону Клайбера, живуть 10-12 років, а пекінеси – 14-16 років. При цьому в один і той самий момент часу їхній «людський» вік відрізняється, і чим старші вони стають, тим більша різниця у біологічному віці:
| Вік собаки | 1 рік | 2 роки | 5 років | 7 років | 10 років | 12 років | 16 років |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Пекінес | 15 | 23 | 36 | 44 | 60 | 68 | 84 |
| Хаскі | 13 | 29 | 42 | 51 | 65 | 74 | 87 |
| Лабрадор | 14 | 29 | 45 | 55 | 72 | 82 | 99 |
Науково доведено, що в організмі собак дрібних порід є речовини, які уповільнюють старіння. Здавалося б, природа сама подбала про те, щоб вони жили довше. Але якщо улюбленець живе в поганих умовах, у нього мало шансів пережити свого «важковагового» ровесника.
Виходячи з цього, лінію життя собак у співвідношенні з людською можна вибудовувати лише умовно. Занадто багато чинників – генетика, оточення, харчування та інші – здатні скоротити або, навпаки, збільшити період, коли чотирилапий друг буде поруч із нами.
У 10 років, коли всі собаки вже вступили у фазу старіння, невеликі улюбленці ще досить бадьорі, тварини середніх розмірів почуваються, як люди пенсійного віку, представники великих порід – як 72-річні старці, а гіганти, за людськими мірками, старіють до 86 років.
Ось таблиця в перекладі українською мовою:
| Вік собаки | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Собаки дрібних порід | 15 | 23 | 28 | 32 | 36 | 40 | 44 | 48 | 52 | 56 | 60 | 64 | 68 | 72 | 76 |
| Собаки середніх порід | 15 | 29 | 34 | 38 | 42 | 47 | 51 | 56 | 60 | 65 | 69 | 74 | 78 | 78 | 83 |
| Собаки великих порід | 14 | 28 | 35 | 40 | 45 | 50 | 55 | 61 | 66 | 72 | 72 | 82 | 88 | 88 | 93 |
| Гіганти | 12 | 28 | 35 | 45 | 49 | 56 | 64 | 71 | 78 | 86 | 93 | 101 | 108 | 108 | 115 |
При розрахунку віку собаки за людськими мірками потрібно пам’ятати про додаткові фактори, які впливають на ріст і розвиток тварини. Навіть в одній групі співвідношення можуть відрізнятися через особливості породи, генетичного здоров’я батьків і умов утримання.
Способи визначення віку собак
Досвідченим собаківникам не потрібно заглядати в паспорт улюбленця. Вони можуть визначити його вік на основі візуального огляду зубів, очей, шерсті та мускулатури собаки.
Зуби
Стан зубів – найнадійніший «маркер» віку собаки. Оцінюються такі параметри:
- тип зубів – молочні чи постійні;
- товщина і колір зубної емалі;
- кількість зубів.
До 2 років зуби улюбленця повинні бути білими: без чорних цяток і вкраплень. Під час огляду ротової порожнини немає неприємного запаху.
У віці від 2 до 5 років блиск зубів тьмяніє, помітна невелика стертість різців.
Відсутність зубів – поганий знак. У здорової собаки природний процес випадіння зубів починається не раніше 10 років, а у собак дрібних порід ще пізніше – з 13 років.
Очі
Чіткі контури, блиск і яскравість очей свідчать про молодий вік собаки. «Сумний» погляд, сльози, блідість райдужної оболонки характерні для літніх тварин. Якщо такі симптоми діагностуються у молодого улюбленця, потрібно негайно показати його ветеринару. Подібні ознаки можуть свідчити про хворобу.
Шерсть
За станом шерсті точно визначити вік собаки неможливо, тому цей параметр потрібно враховувати у комплексі з іншими. Шерсть – найчутливіший «маркер» здоров’я собаки. Алергія на корм, сезонна линька, зміна гігієнічних засобів, хвороби, нерегулярний догляд – усе це може вплинути на стан шерсті.
Випадіння шерсті іноді спостерігається у молодих собак, а ось сивина, особливо на морді, свідчить про похилий вік улюбленця.
Мускулатура
За людськими мірками до 1 року життя собаки досягають розвитку 14-15-річного підлітка. У період з 1 до 2 років мускулатура тварини повністю формується: це помітно за чіткими контурами крупа, м’язів на лапах і спині, підтягнутим животом. Улюбленець випромінює силу й бадьорість – як молоді люди у віці 25-29 років. Залежно від породи та стану здоров’я в такій формі тварина перебуває до 5-8 років. Мініатюрні собаки зберігають тонус м’язів довше за своїх більших за розмірами і вагою родичів. Це потрібно враховувати під час визначення точного віку улюбленця.
Особливості росту собак
Визначення віку собаки за візуальними ознаками буде необ’єктивним, якщо не враховувати особливості росту домашніх тварин різних порід.
Представники дрібних порід остаточно формуються вже до 6-8 місяців. Тварини середніх розмірів, наприклад, сетери, німецькі вівчарки, деякі види шпіців, ростуть до 12 місяців, але формування м’язової маси та кісток завершується тільки у віці 1,5-2 років. Великі й гігантські собаки до півтора року досягають своїх стандартних розмірів, але пропорційність статури з’являється значно пізніше – лише до 2 років. До цього часу улюбленець виглядає і поводиться як підліток: у нього часто і не до місця змінюється настрій, він перестає реагувати на команди, стає надмірно грайливим.
Вікові особливості поведінки собак
Про дорослішання улюбленця яскраво свідчать зміни в його поведінці. Після 6 місяців життя, коли у домашнього улюбленця повністю змінюються зуби, цуценята вступають у фазу дорослішання. Це одразу відображається на їхніх поведінкових звичках: собаки перестають гризти взуття та меблі, слухняно виконують команди та вчать нові, стають спокійнішими на прогулянках і в самотності.
До моменту відлучення від матері зміни в поведінці домашньої тварини відбуваються дуже швидкими темпами:
- у віці 15 днів цуценя ще безпомічне;
- на 18–20-й день вже вміє бачити й чути, починає бігати та знайомитися з навколишнім світом;
- до 3-го тижня проявляються риси характеру – лідер, домосід, тихоня.
У 1,5–3 місяці цуценя готове до самостійного життя, тому саме в цей час його намагаються передати новому власнику.
3–7 місяців – етап остаточного формування психоемоційної поведінки. У цей період вся увага господаря має бути спрямована на дресирування та соціалізацію улюбленця. Кінологи стверджують, що надалі характер собаки або не змінюється, або змінюється незначно, ціною величезних зусиль з боку людини.
Ознаки старіння собак
Про те, що ваш улюбленець вступив у фазу старіння, можна судити за деякими зовнішніми ознаками:
- Тонус м’язів. З роками колись активні й сильні тварини стають спокійнішими, швидше втомлюються на прогулянках. Молоді собаки більшу частину часу проводять у русі, а з віком їхня активність знижується, періоди сну й спокійного лежання на килимку стають довшими, ніж щоденні пробіжки по парку. Міцна мускулатура, не отримуючи належного тренування, втрачає тонус. Старіючі тварини часто страждають від ожиріння, через малорухливий спосіб життя розвивається атрофія м’язів.
- Якість і колір шерсті. У 8–9-річних тварин шерсть уже не така блискуча й шовковиста, як у 3–4-річних. Через уповільнення обміну речовин вона стає жорсткішою, починає випадати. До 10 років з’являється сивина.
- Зір. У молодих улюбленців колір очей дуже яскравий і насичений. З роками очі втрачають блиск, стають блідішими, деякі собаки погано бачать або зовсім сліпнуть.
- Зуби. Приблизно до 5 років на зубах з’являється жовтизна, помітний знос ікл. У 10–11 років зуби починають хитатися й випадати.
- Шкіра. Собаки – охайні від природи, тому за регулярного догляду та харчування їхня шкіра довго зберігає еластичність і чистоту. З наближенням старості з’являються мозолі, запалення на місці випадкових ран.
- Поведінка. Старі собаки практично повністю втрачають інтерес до активних ігор, можуть безпричинно гавкати, відмовлятися від їжі та прогулянок. У останні роки життя у них виникають проблеми зі здоров’ям (проявляються генетичні захворювання – ожиріння, артрит, хвороби серця, діабет).
У середньому, ознаки старіння проявляються у всіх домашніх тварин приблизно до 8 років життя. Крім того, у собак, як і у людей, є хронічні й вроджені захворювання, яким та чи інша порода схильна більше за інших.
Як продовжити молодість собаки
Кожна людина, обираючи для себе чотирилапого друга, повинна подумати про зворотний бік життя з твариною. Без належного догляду життя собаки навряд чи буде довгим і щасливим.
Щоб ваш улюбленець залишався бадьорим і веселим до кінця життя, дотримуйтеся кількох правил:
- Здоров’я на першому місці. Робіть вчасно щеплення, регулярно відвідуйте ветеринара.
- Правильне харчування. Використовуйте якісний корм, дотримуйтеся режиму.
- Щоденні прогулянки. Прогулянки мають бути тривалими – не менше 2–3 годин.
- Догляд за шерстю. Щодня розчісуйте собаку.
Наявність собаки в домі покращує якість життя господаря, подовжуючи її в середньому на 2 роки. Забезпечте свого улюбленця належною турботою, щоб його життя було довгим і щасливим.
