Здається, що з власним подвір’ям питання вирішене: є стіна, є щиток, залишилося повісити обладнання. Насправді монтаж упирається не в стіну, а в параметри електропостачання конкретної адреси. Перевірити їх варто до того, як обирати модель.
Від чого залежить можливість монтажу
Перше, що з’ясовують, – виділена потужність за договором з обленерго. Навіть скромних 5 кВт вистачає для нічної зарядки, якщо виставити помірний струм і не вмикати одночасно бойлер. Каталог обладнання під різні ліміти можна переглянути в інтернет-магазині FULL за посиланням https://full.com.ua/zaryadni-stancii-dlya-elektromobiliv, де для кожної моделі вказана потрібна потужність. За бажання ліміт збільшують заявою в обленерго – процедура зрозуміла й давно відпрацьована.
Другий чинник – внутрішня мережа будинку. До гаража зазвичай ведуть окрему лінію від щита, і тоді решта техніки працює у звичному режимі, а стара проводка не отримує додаткового навантаження.
Однофазне чи трифазне підключення обрати
Однофазний ввід 220 В обмежує обладнання приблизно 7,4 кВт, тобто 32 амперами. Такої віддачі вистачає, щоб за ніч поповнити батарею на 50–60 кВт-год. Трифазний ввід 380 В піднімає планку до 11 або навіть 22 кВт, і станція для зарядки електромобіля заряджає авто вдвічі-втричі швидше.
Вибір між варіантами спирається на конкретні обставини:
- добовий пробіг: до 100 км однофазного живлення достатньо;
- наявність трифазного вводу без переоформлення документів;
- модель авто, адже не всі приймають три фази.
Переходити на трифазну схему заради швидкості не завжди виправдано. Якщо машина стоїть у дворі з вечора до ранку, різниці між чотирма та двома годинами зарядки водій не помітить. Витрати на переоформлення й новий кабель при цьому цілком реальні.
Що потрібно підготувати в електрощиті
Домашня зарядна станція для електромобіля підключається окремою лінією з власним захистом. У щит ставлять автоматичний вимикач із запасом за струмом і пристрій захисного відключення на 30 мА. Частина моделей уже має вбудований захист від постійної складової витоку, і тоді зовнішнє ПЗВ спрощується.
Окрема тема – заземлення, яке станція перевіряє перед стартом. У будинках зі старою схемою TN-C роблять повторний контур і розділяють нуль із землею на вводі – робота на пів дня для електрика. Переріз кабелю розраховують за струмом і довжиною траси: для 32 ампер на дистанції понад 20 метрів беруть мідь від шести квадратів. Монтаж доручають електрику з допуском: самостійне втручання в щит позбавляє гарантії.
Де розмістити обладнання на ділянці
Настінна зарядна станція для електромобіля кріпиться на висоті 120–150 сантиметрів від землі. Цього достатньо, щоб роз’єм не збирав бруд, а кабель не лежав у калюжі.
Кілька практичних вимог до місця:
- Захист від прямих опадів або корпус із класом не нижче IP54.
- Відсутність легкозаймистих матеріалів поруч.
- Доступ до Wi-Fi, якщо потрібне керування через застосунок.
Порт заряджання в різних машин розташований по-різному: спереду, ззаду або на крилі. Перед свердлінням стіни варто поставити авто на звичне місце й приміряти кабель. Помилка в півтора метра потім вирішується лише подовжувачем, а це зайвий контакт у ланцюзі.
Отже, поставити обладнання можна майже скрізь, але за умови достатньої потужності, справної проводки та робочого заземлення. Ці три пункти і рекомендують перевірити перед покупкою.
